-
Творча зустріч з актором кіностудії ім.Олександра Довженка, живе в Парижі та працює актором в Театрі дю Солей – Анатолієм Переверзєвим.
-
Вдячність студентам та куратору групи за сприяння в зйомках короткометражного фільму "Сон з минулого"
-
Екскурсія до бібліотеки
-
Інтелектуальна гра «Сторінками творчості Тараса Григоровича Шевченка»
-
В читальній залі Ужгородської публічної бібліотеки відбувся культурно-мистецький захід «Тарас Шевченко – геній пензля і пера»
-
Презентація словацько-українського освітнього проєкту, який буде реалізовуватись на базі КЗ «Ужгородська публічна бібліотека» та КЗ «Закарпатська обласна бібліотека для дітей та юнацтва».
Дзвони нашої гіркої пам’яті
Субота, 23 листопада 2013
21 листопада в літературно-мистецькій вітальні клубу «Гармонія» відбувся тематичний вечір до 80-річниці трагедії Голодомору 1932-1933 років.
Ця трагедія своєю жорстокістю і звіринністю в людській подобі не знаходить прикладу в історії людства.
Ведучі вечору Марина Галаговець та Мар'яна Бенце розповіли присутнім про наслідки голодомору, адже це і духовні втрати, які цифрами не зміряти. Скільки селян, яким пощастило вижити, які були землеробами з діда-прадіда, відсахнулися від своєї селянської долі, зреклися мови своєї, звичаїв, пісень.
І ще одна гірка істина. В могилу голодомору зійшли найкращі. Гинули працьовиті, самостійні хазяї. Всі здібні, талановиті, здорові духом і тілом, які мислили і протестували – все це винищувалось з корінням.
Рано чи пізно, але обов'язково кожна людина і весь народ осмислить своє минуле.
Голод – це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій.
Світлана Баран та Лейла Мамедова зачитували вірші про голодомор, всі присутні із жалем в серці слухали їх.
Наш найсвятіший обов’язок сьогодні – зберегти пам’ять про всіх невинно закатованих під більшовицькою владою, пам’ять про тих, хто не дожив, пам’ять про тих, хто недолюбив, пам’ять про живих і ненароджених.
Згадуючи одного – пам’ятаймо про мільйони. Ми впевнені – Україна пам’ятає. То ж давайте разом звернемося до нашої історії і вийдемо після цього духовно чистішими, мудрішими.
Нехай у мільйони маленьких вогників згорить страшний спадок голодомору.
Нехай у цьому полум’ї згинуть нещирі частинки душі кожного з нас. І буде шлях у майбутнє прямим і світлим.
Хотілося б, щоб про це ніколи й ніхто не забував!
Всі присутні схилили голови в скорботі перед невинно загиблими і пом’янули хвилиною мовчання великомучеників нашої історії.
В залі була оформлена книжкова виставка "Чорна сповідь моєї Вітчизни"
-
Публічна інформація
-
Громадський інформаційний простір