Визначні пам'ятки

Ужгород – затишне містечко європейського типу. Останнім часом все більше і більше приваблює туристів, і не дарма. Місто має багату історію, чудові набережні, кафе із найкращою кавою в Україні, маленькі вулички, які так і ваблять по них пройтися.

У цьому місці можна відпочити від безкінечного руху, сповна насолодитися спокоєм і набратися сил для подальшої роботи, тому якщо ви стомилися від мегаполісу, то вам сюди.

 Перше, що спадає на думку, то це велична фортеця, яка розташована на Замковій горі. Історія граду оповита легендами та загадками. Вік фортеці сягає майже тисячі років. Замок має величний вигляд. Його перебудовою у 16 столітті займалися італійські майстри, які привнесли ренесансні мотиви в архітектуру палацу. Власники замку постійно змінювалися, але кожен залишив про себе згадку.  

 На території Ужгородського замку знаходиться внутрішнє подвір’я. Там можна побачити прекрасний сад, міфічні статуї, а також фундамент церкви Св. Юрія, яка датується 14 століттям. Із внутрішнього подвір’я також відкривається  чудова панорама на місто. У самому ж палаці розмістився етнографічний музей  із дуже цікавими експозиціями. Уваги заслуговує і внутрішня каплиця, яка розписана на релігійну тематику. Кольорова гама цих малюнків захоплює відвідувачів.

Відвідавши замок, обов’язково зайдіть до скансену, який знаходиться одразу ж біля фортеці по правий бік, будете приємно вражені. Музей просто неба в Ужгороді було створено одним із перших в Україні. Тут зібрані матеріали із усіх куточків Закарпаття, представлені хатини етнічних груп та національних меншин. Це не просто музей у класичному вигляді, а ціле старе село. Коли ви опиняєтесь тут, то поринаєте  в епоху своїх прабабусь та прадідусів. Зібрані матеріали датуються 18–19 століттями. Особливо цікавою є дерев’яна церква 1777 року, зібрана без єдиного цвяха, а також школа 19 століття.

Без сумніву, цей сад можна назвати окрасою Ужгорода. У ботанічному саду царює атмосфера спокою, а хвойні рослини наповнюють повітря приємним ароматом. Тут  представлені унікальні види флори, зібрані зі всього світу. Магнолія, сакура, софора японська, верба вавілонська і багато інших. В оранжереї саду ростуть тропічні та субтропічні рослини: папайя, банани, мімоза, евкаліпт, 10 видів пальм і аж 250 видів кактусів. Все різноманіття важко собі уявити, тому це слід побачити. А розарій може похвалитися 120 видами троянд, уявіть – яке різнобарв'я.

У ботанічному саду налічується кілька видів магнолій. Найбільше милує око туристів розквітла рожева магнолія у квітні. 

Хрестовоздвиженський кафедральний греко-католицький собор

На тій же вулиці, що і замок, розмістилася церква 18 століття, яка є пам'яткою архітектури, виконана у стилі рококо. Славнозвісна імператриця Марія-Терезія віддала храм у користування греко-католикам. У середині церкви знаходиться іконостас у стилі бароко, стіни та ікони розписані відомим художником Йосипом Бокшаєм. У підземеллях собору є крипта, де поховані місцеві єпископи. Навпроти собору є маленький сквер, присвячений австрійській імператриці Марії-Терезії.     

Кафе «Під замком»

Кафе розташоване поблизу замку, по вулиці Ольбрахта. Якщо ви хочете побачити суміш кафе й музею, то вам доведеться зазирнути сюди. У народі його називають «Снек», це найстаріше діюче кафе Ужгорода. Працює з 1988 року. Власник цього закладу Юрій Руснак та його друзі збирали експонати періоду Австро-Угорщини, Чехословаччини та радянського періоду. Тут можна не лише побачити цікаві предмети минулого, а й випити смачне пиво та покуштувати чеську кока-колу – кофолу.

Синагога (Закарпатська обласна філармонія)

Неподалік Театральної площі знаходиться велична єврейська синагога. Аналогу їй немає в усій Європі, вона унікальна. Зведена у 1904 році за проектом архітекторів Д. Паппа та С. Ференца. Споруда виконана у неомавританському стилі – це поєднання романтизму із візантійськими та арабо-марокканськими мотивами. Після тотального винищення євреїв 1944 року в Ужгороді радянська влада синагогу переробила під філармонію. З 1950-х років ця концертна зала є однією з найкращих в Ужгороді.

Корзо

У перекладі з італійської «Корзо» означає місце для прогулянок. Цю назву вулиці пов’язують з італійськими графами Другетами, які володіли містом майже чотири століття. Архітектура вулиці сформувалася наприкінці 19 – на початку 20 століть. Корзо – центральна вулиця міста, яка буквально всіяна внутрішніми двориками, милими кав’ярнями, цікавими магазинами. Часто тут можна зустріти вуличних музикантів.

Вулиця Волошина

Вулиця Волошина перпендикулярна Корзо, перехрестя цих вулиць служить головним місцем зустрічі ужгородців. Названа на честь колишнього президента Карпатської України Августина Волошина. Ця вулиця багата на пам’ятки архітектури. Тут розташовано римо-католицький храм Св. Георгія другої половини 18 століття, всередині собору є орган. Одразу за церквою можна побачити першу жіночу гімназію Св. Гізелли 1902 року. Сьогодні це приміщення музучилища. На цій же ж вулиці є Закарпатський художній інститут, до входу якого веде старовинна арка. І наостанок можемо відвідати, монументальну будівлю колишнього василіанського монастиря, який зараз є частиною Ужгородського університету, де навчаються фізики.

Липова алея

Липова алея є найдовшою в Європі, протяжність її 2 км 200 м.  Знаходиться вона на набережній Незалежності та продовжується на Студентській. Липи засадили за часів Чехословаччини у 1928 році. Тут посаджено кілька видів лип, які цвітуть зазвичай у червні, а приємний аромат дерев чутний на всю округу. Із набережної відкривається чудовий вид на річку Уж. Тут завжди можна спустися до води і перепочити, милуючись краєвидом. На початку алеї розташована одна із найстарших шкіл Ужгорода, яка збудована у 1912 році і є пам’яткою архітектури.

Малий Галагов

Малий Галагов – це чеський мікрорайон, забудований під час чехословацького панування. Ця місцевість колись була болотом, нею навіть протікала притока Ужа – Малий Уж, який згодом довелося направити в труби. Річка Малий Уж дотепер протікає під землею, і мало хто сьогодні пригадає, як же колись вона виглядала. Весь район вимощений бруківкою, а  монументальні будівлі у стилі конструктивізму створюють чудовий архітектурний ансамбль.

Усе ж головною родзинкою в Малому Галагові є вулички, засаджені сакурами. У квітні – травні туристи з’їжджаються не тільки з усіх куточків України, а й Європи, щоб подивитися на прекрасний рожевий цвіт японських сакур.

Площа Народна 

Площа розташована також у мікрорайоні Галагові, але про неї слід розказати окремо. Головним архітектором площі був чех Франтішек Крупка. Центральною спорудою площі є Обласна рада, в минулому це Земський уряд. Місцеві жителі називають будівлю Білим домом, бо вона білого кольору. Будівля виконана у стилі  неокласицизму та функціоналізму. Посередині площі знаходиться відпочинкова зона – фонтан, у якому можна літом охолодитися, та охайні лавочки, а по периметру розсаджені троянди.

Площа Народна – центр політичного життя Ужгорода. Тут відбуваються пікети, мітинги, зокрема під час Революції Гідності відбувався місцевий майдан.

 «Совине гніздо»

Це велична кам’яна споруда, яка датується 1781 роком. Спочатку використовувалася як пивний завод, згодом – як готель «Совине гніздо», звідки і пішла сучасна назва. А після входження Закарпаття до складу Чехословаччини тут з'явився винний бар. Уже за часів незалежності України на цьому місці стали проводити винні фестивалі Ужгорода, і навіть тематичні вечірки. Тепер «Совине гніздо» переживає реконструкцію.

Закарпатський  художній музей імені Бокшая

Музей розмістився в колишньому будинку правління Ужанського комітату (за Угорщини на комітати поділялася сучасна Закарпатська область). Будівлю зведено у 1809 році. Художній музей діє із 1979 року і названий на честь одного із  корифеїв художнього мистецтва Закарпаття – Йосипа Бокшая. Експозиція представлена творами живопису, графіки, скульптури. Зібрані твори епохи Відродження, французького романтизму. Постійно проводяться тематичні виставки. Представлені роботи закарпатських художників, найвідомішими серед них є А. Ерделі, Ф. Манайло,  А. Коцка,  Ю. Герц та вже згадуваний Й. Бокшай. Художній музей має чудовий внутрішній двір. Якщо ви хочете збагатися мистецтвом, то вам сюди.

Міні-скульптури

В останні роки набувають великої популярності міні-скульптури в Ужгороді. Автором цих творів є Михайло Колодко. Однією з перших з’явилася в 2011 році Свободка, повна назва якої «Маяк Ungvar». З того часу її прикрашають на свята. З кожним роком таких об'єктів стає більше і більше. Для туристів і мешканців міста пошук скульптур стає своєрідним квестом. Для того щоб знайти їх всі, знадобиться близько трьох годин, бо вони розкидані по всьому місту. Створена спеціальна карта, на якій позначено місця розташування міні-скульптур. Є скульптурка Миколайчика, Джона Лорда, Енді Ворхола, Моцарта, пароплава «Карпатія» тощо.

Гірчичне зерно

Провулок «Гірчичне зерно» виник зовсім недавно, у 2010 році, але його вже встигли полюбити. Полюбіть його і ви. Пасаж з’єднує вулицю Корятовича із Фединця. В основі ідеї було створення затишного місця відпочинку як для туристів, так і для місцевих мешканців. У провулку знайшлося місце для милих кав’ярень, сувенірних магазинчиків. Тут проводяться фотовиставки. В кінці пасажу встановлено міні-пам'ятник річці Малий Уж, яка протікає під землею по вулиці Фединця, у вигляді двох рибин

Кондитерська Штефаньо

Чудовим місцем, куди слід завітати під час вашої подорожі, стане кондитерська майстерня. У цьому закладі ви побачите величезне різноманіття десертів, тортів  і домашньої випічки. Кожен може знайти смаколик для себе. Валентин Штефаньо – відомий кондитер Закарпаття, його ім'я знайоме всій Україні. Він створив солодке обличчя Ужгорода – торт «Ужгород». Відчуйте смак міста.

Галерея ILKO 

Найбільший арт-центр в Ужгороді розташований по вулиці Кошицькій, 28. Є мистецьким та культурним серцем міста. Тут представлені виставки класичного живопису, а також сучасних напрямів, інсталяції. Експозиція робіт триває місяць, щоб кожен охочий встиг оглянути твори мистецтва. В галереї проводяться концерти, тематичні вечори, конференції. Тут виступали не лише українські, а й закордонні гурти.

Ротонда

Завершити мандри Ужгородом можна відвідуванням Горянської ротонди (мікрорайон Горяни) – церкви Святої Анни, будівництво якої датується 14–15 століттями. У храмі збереглися унікальні старовинні фрески, на яких позначився вплив раннього італійського ренесансу. Біля ротонди ведуться розкопки, які можуть пролити світло на історію перших поселень Ужгорода. З двору Горянської ротонди відкривається мальовнича панорама міста.