1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer>
  • Презентація словацько-українського освітнього проєкту, який буде реалізовуватись на базі КЗ «Ужгородська публічна бібліотека» та КЗ «Закарпатська обласна бібліотека для дітей та юнацтва».

  • В Ужгородській публічній бібліотеці відбулася презентація дитячих робіт «Світ очима дітей» студії образотворчого мистецтва «Золота палітра»

  • В Ужгородській публічній бібліотеці пройшла інтелектуально-розважальна гра до Дня Всіх Святих «Хелловін по-українськи»

  • Презентація книжок «Пісні українців Кубані» та «Пісні українців Мараморощини (Румунія)» Івана Хланти

  • В УЖГОРОДІ НА БАЗІ БІБЛІОТЕКИ РОЗПОЧАЛА СВОЮ ДІЯЛЬНІСТЬ «ШКОЛА ВИХІДНОГО ДНЯ»

  • В Ужгородській публічній бібліотеці відкрилася унікальна фотовиставка на підтримку Всеукраїнської акції «Вшануй»


     Ужгородська міська бібліотека під назвою «Унгварська (Ужгородська) народна бібліотека», заснована в 1902 році, коли  «Національна рада музеїв і бібліотек» подарувала Ужгороду 670 книг, 674 зошити та дві декоративні дубові шафи на суму 2000 крон.

Бібліотека містилася в угорській початковій школі на площі Другетів (напроти ректорату УжНУ) та вул. Панаса Мирного. Абонемент був безкоштовним. Керівником бібліотеки був Ласло Такач, потім Андор Бартакович, який був директором початкової школи.

У 1905 році представницький орган Ужгородської народної бібліотеки встановив її керівнику Ласло Такачу 60 крон зарплати за управління бібліотекою та 40 крон для Андора Бартаковича. У 1905 р. Міністерство землеробства розширило цю бібліотеку власними коштами. У 1908 році «Крайова рада музеїв і бібліотек» пожертвувала на розвиток бібліотеки 200 крон, тож тепер бібліотека нараховувала 793 книги та 767 томів. У 1911 році бібліотека налічувала 790 творів і 775 томів на суму 2268 крон. Цього ж року «Національна рада музеїв і бібліотек» також пожертвувала 200 крон на подальший розвиток бібліотеки.

Коли Закарпаття ввійшло до складу Чехословацької республіки, почалося культурне та політичне відродження.

Після світової війни частина книг колишньої Ужгородської народної бібліотеки в 1923/24 року була знайдена в публічній початковій школі на площі Кошута, тоді як частина інших книг була знайдена на старому місці.

Закон № 430/1919 про впровадження мережі бібліотеки в ЧСР був підписаний першим президентом республіки Томасом Масариком.

Коли Закарпаття та Ужгород ввійшли в склад ЧСР, 1 жовтня 1921 р. наказом №15.024 на основі Закону ЧСР була створена міська культурна комісія з громадським керівництвом, яка вирішила організувати міську бібліотеку в Ужгороді. За основу були взяті книги, які були в угорській народній бібліотеці. Всього в той час було понад півтори тисячі екземплярів.

У 1923 р. Унгварським міським представництвом міського комітету культури за рекомендацією урядового комісара др. Едмунда Бачинського постановою №(15) 3333/I-24 від 10 вересня 1924 р. було ухвалено заснування бібліотеки. Бібліотека складалася з угорського, слов’янського (русинсько-чесько-словацького) та єврейського (німецького) відділів. Тоді ж була створена бібліотечна рада, згідно з якою угорська бібліотечна рада складалася з 6 членів, слов’янська – з 8, а єврейська – з 6 членів.

Організувати бібліотеку було доручено міському раднику Петру Сові, а завідувати бібліотекою – заступнику діловода міського реєстру Ференцу Трнці. Бібліотека була розташована в залі міської ратуші, і сюди разом із двома декоративними книжковими шафами були привезені книги, що залишилися з колишньої «Ужгородської народної бібліотеки».

Нагляд за належним функціонуванням усіх публічних бібліотек покладалося на Міністерство освіти та національної обізнаності, яке повинно було підшукати необхідних інструкторів для бібліотек і прийняти остаточні рішення з усіх суперечливих питань публічних бібліотек.

Міністерство або уповноважена ним установа могла, якщо було визнано необхідним, розпустити Раду бібліотеки, створити тимчасовий орган, що замістив би стару раду та позбавити окремих членів Ради бібліотеки членства та призначити нових членів. Бібліотекар, діяльність якого не відповідала б цілям цього Закону, також міг бути відстороненим.

Робота бібліотеки доручалася спеціальному бібліотекареві, який мав дорадчий голос в бібліотеці. У муніципалітетах, в яких проживало більше 10 000 жителів зарплата розраховувалася таким чином, щоб бібліотекар міг повністю присвятити себе цій професії, а в інших муніципалітетах винагорода визначалася за згодою.

Міська культурна комісія відкрила міську бібліотеку 13 вересня 1925 році. Бібліотека спочатку була розміщена у підвальному приміщені  площею 35 м2. В бібліотеку завезли новий інвентар для збереження книжкового фонду. Книги були вже на чеській, угорській і русинській мовах. Бібліотека в той час поповнювалася найбільш за рахунок жителів міста, меценатів, благодійних організацій.

Окремо варто відзначити скарбника Леопольда Хамоса, який у 1927 році придбав книжки для бібліотеки за 8 тисяч корун.

В ті часи в Ужгородській міській бібліотеці було біля 400 читачів. Обслуговування читачів в бібліотеці провадили декілька чоловік, часто на добровільній основі. В цей час до бібліотеки поступали журнали та газети, які друкувалися Закарпатті. Бібліотека отримувала 47 газет та 13 журналів Бібліотечний фонд в публічній бібліотеці в 1935 році нараховував 4 557 екземплярів. У більшості книги в цей час поступали в якості подарунку від різних наукових організацій та приватних осіб.

Оскільки кімната ради була непридатною для подальшого розміщення бібліотеки, у 1927 році її замінили на дві кімнатки в сусідньому будинку на вулиці Фірцака, 5.

29 грудня 1930 року згідно засідання бібліотечної ради Ужгородської публічної бібліотеки були складені «Правила для публичной библіотеки гл. города Ужгорода» для читачів бібліотеки. В бібліотеці необхідно було представити читацький квиток («легітимацію») із внесенням завдатку 10 чехословацьких корун. Читачу видавалася абонентська карточка. Бібліотека видавала розписку в отримані завдатку при умові, що книги були повернуті без пошкодження по вимозі самого читача. Якщо вартість книг була більшою, то читач повинен був внести додаткову плату  вартості такої книги.

Бібліотека видавала в руки тільки одну книгу. Якщо твори мали декілька томів, то бібліотека одночасно видавала не більше трьох екземплярів. Термін користування книгою був не більше 14 днів. Продовження терміну за користування книгами міг бути проведений ще на 8 днів.

Існувала черга на книги. За таку послугу бібліотека брала 20 чехословацьких геллерів.

Була заборона передачі книг для третіх осіб.

У випадку прострочення користуванням книгою бібліотека по пошті направляла листа. Якщо читач не реагував на це повідомлення, то йому направлялося через 4 дні повторне повідомлення. Після цього бібліотекар ішов до читача додому. В цьому випадку читач карався за кожний тиждень штрафом. Наприклад, за прострочений тиждень читач повинен був оплатити 50 геллерів, за друге повідомлення – 2 коруни і 50 геллерів, а за третє – 3 коруни. У випадку, коли читач не реагував на повідомлення бібліотеки, справа передавалася міському екзекуторському управителю.

При бездіяльність читача, по вимозі бібліотеки, могла втручатися поліція.

У 1930 році постала будівля кінотеатру в місті та нова будівля консерваторії з капіталом в 1 000 000 чехословацьких корун. Того ж року було прийнято рішення збудувати нове приміщення для розміщення бібліотеки. Ця будівля бібліотеки мала 7 кімнат. Сучасне обладнання бібліотеки та читалень коштувало 84 000 крон. Відкриття бібліотеки відбулось 15 вересня 1932 року. Для зручності обслуговування читачів народної бібліотеки для бібліотекарів Ужгорода було надано можливість проживання в тій же будівлі. Так, в Ужгороді в Театральному провулку було зроблено два окремі входи. Один із них слугував для входу в приміщення для проживання бібліотекарів (зараз – це вхід до Закарпатської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва), а другий – саме вхід до міської бібліотеки, де наразі і знаходиться бібліотека.

 Для утримання бібліотеки у міському зборі доходів виділялась певна фіксована сума на рік.

Книги в бібліотеці почали описувати на спеціальних бібліотечних карточках, які були виготовлені в 1921 році в Празі на чеській мові (фото 1), а потім в 1925 році в Ужгороді в друкарні «Школьная помощь» (фото 2).

Останній друк картки був здійснений на трьох мовах: русинській, чеській та угорській мовах. Всього було надруковано 2 000 екземплярів карток. Також був проведений пізніше друк карток у типографії Криванек в Ужгороді. Згодом було проведено ще один повторний випуск карток виключно на русинській мові (фото 3).

На бібліографічних картках подавалися такі дані: автор та назва книги, місце та рік видання, назва видавництва, що випустила книгу у світ. На цій же картці давався розмір книги в см, кількість сторінок. Якщо книга мала кілька томів, то вказувалося також їх кількість. Кожна картка мала інвентарне число, яке вказувалося на картці.

Опис книг на карточках в бібліотеці проводився на двох машинках для друку типу Underwood (фото 4,5) з шрифтом латинської мови та кирилицею. Інколи опис книг на картках проводився вручну без використання цих машинок.

У 1933 році була створена так звана «Державна наукова бібліотека», яка у 1937 році мала 4779 томів, та отримала місце при публічній бібліотеці міста. Ця бібліотека перебувала під управлінням міської бібліотеки.

В кінці 1937 року публічна бібліотека нараховувала:

  • 3566 томів угорських книг, зокрема,  2523 томи художньої літератури, 666 томів наукової, 377 томів молодіжних книг;
  • 1831 книга на русинській мові, зокрема, 1160 книг художньої літератури, 462 наукові книги, 209 книг для молоді, (в числі цих книг значилося також книги на українській мові);
  • 1127 томів німецької та єврейської літератури, зокрема,  880 томів художньої літератури, 183 томи наукової літератури, 64 томи молодіжної літератури;
  • 4703 томи чехословацьких книг, зокрема, було 3539 томів наукової літератури, 863 томи наукових книг, 301 том юнацької літератури.

Всього в 1937 році бібліотека мала всього 11227 томів, серед них 8102 томи художніх книг, 2174 томи наукових, 951 томів юнацьких,. У 1937 році було видано всього 37 808 томів книг, серед них 28 тис. томів наукової літератури, 4403 томи наукової літератури, 5396 томів юнацької літератури.

У 1937 р. в читальних залах висвітлювалося 13 угорських, 20 русинських (в числі яких були українські та російські книги), 4 словацьких, 4 німецьких, 54 чеських, 8 на єврейській та гебрайській мові та 4 франко-англійських щоденних і періодичних видань, кількість відвідувань читальні читачами становила 19 542 чоловік. Слід сказати, що в Ужгороді та навколишніх селах проживало до 100 тисяч чоловік.

Рада бібліотеки нараховувала по 6 членів кожної категорії, тобто всього 24 члени. Склад ради бібліотеки в 1937 році: голова: др. Габор Чопей.

-Угорські члени бібліотеки: Каролі Косору, Пал Рац, Дьюла Ійяш, др. Мозесюдковч, Янош Хайнц та інженер Бейла Баб’як.

-Члени Русинської бібліотечної ради: д-р. Габор Чопей, Іштван Фодор, Теодора Стасева, Агій Ференц, д-р. Мартін Дзубан та Еміль Небесний.

-Члени Єврейсько-німецької бібліотеки: Бейла Серені, Еміль Фарбенблюм, Мігаль Веллманн, Дезо Шіпер, др. Ерік Шойєре та Йозеф Гальперт.

-Члени чесько-словацькоїради: д-р. Габріель Ференц, Елек Раузер, Вінце Куба, Петер Ружічка, Рудольф Халупа і Дьордь Меліхар.

В роки угорської влади в 1939-1945 роки в Ужгородській публічній бібліотеці заснували нову форму бібліотечної картки. В цей час бібліотека носила угорську назву, а бібліотекарями в основному були угорці. В картці вказувалося розмір книги та шрифту, місце видання та кількість сторінок.

В угорській бібліотеці була заведена форма, в якій подавалися дані читача, адреса проживання та дані книги. Вказувалось також повернення книги в бібліотеку.

У 1946 році на основі народної бібліотеки була створена  Закарпатська обласна бібліотека для дорослих.

Ужгородська публічна бібліотека почала по новому формуватись у 1951, про що свідчить перший запис в інвентарній книзі.

У 1976 році в радянські часи під час  централізації до міської бібліотеки  було приєднано ще 8 бібліотек, які знаходились в місті.

У 2018 році в бібліотеці зроблено капітальний ремонт, замінено меблі і бібліотека набула сучасного вигляду.

З  2021 р. в роботу бібліотеки впроваджується автоматизована інформаційна бібліотечна система Коха, що дає можливість в подальшому автоматизувати роботу бібліотеки та створити електронний каталог бібліотечного фонду.

 

(За матеріалами Ганни Бобонич,

колишньої головної бібліографки ЗОУНБ імені Ф. Потушняка)

 

 

Ми в соцмережах


Публічні закупівлі