-
В Ужгородській публічній бібліотеці відбувся музично-літературний вечір «Таємниці Сковороди».
-
«Тобі, Україно – моя шана і любов», під такою назвою в Ужгородській публічній бібліотеці пройшли патріотичні читання.
-
В Ужгородській публічній бібліотеці провели сесію гуманістичної освіти з розвитку життєвих навичок "Life Skills
-
Зустріч з книжковою блогеркою, письменницею та івент-менеджером Оксамиткою Блажевською
-
Творча зустріч з актором кіностудії ім.Олександра Довженка, живе в Парижі та працює актором в Театрі дю Солей – Анатолієм Переверзєвим.
-
Вдячність студентам та куратору групи за сприяння в зйомках короткометражного фільму "Сон з минулого"
Царівна української літератури
Одна праця, одне перо, а власне моє.
Я зроблю мене тим, чим я є –
робітницею свого народу.
О.Кобилянська
Відома українська письменниця Ольга Кобилянська належить до митців слова, творча спадщина яких є близькою і дорогою для багатьох поколінь українців. Повісті, оповідання, новели пройняті любов’ю до людей, вірою в їх соціальне і національне визволення.
Тому, не дивно, що кожний віднайдений документ, уточнені факти і події, які стосуються життя і творчості О.Кобилянської, кожна віднайдена сторіночка рукопису її твору чи листа хвилюють і зацікавлюють численних шанувальників художнього доробку письменниці. Глибоке вивчення документальних та літературних джерел з історії взаємин О.Кобилянської з Заставнівщиною дає змогу стверджувати, що тут немає такого населеного пункту або осіб, принаймні з сільської інтелігенції, хто за своє життя хоча би раз особисто не бачив або не слухав письменницю. На сьогодні виявлені достовірні джерела, які документально підтверджують перебуваня Ольги Кобилянської у Веренчанці, Заставні, Кострижівці, Луках, Яблунівці. Також вона неодноразово була в Юрківцях, адже там народилася її мати Марія Йосипівна Вернер.
На Заставнівській землі О.Кобилянська мала багатьох щирих шанувальників її таланту. Плідними і дуже корисними були взаємини авторки «Землі» з Євгенією Ярошинською, Іваном Бажанським, Миколою Івасюком та іншими визначними діячами нашого краю. Свої спогади про неї залишили Ольга Шевчукевич, дочка І.Бажанського, відомий скульптор із Задубрівки Микола Ісопенко. Свій внесок у вшанування таланту Ольги Кобилянської зробив поет і прозаїк Іван Діброва із Добринівців.
Одна з найбільш читаних і улюблених в народі українських письменниць, вона зуміла сягнути найвищих духовних висот, її ім’я серед найславетніших людей світу.
Саме тому, дану віртуальну виставку ми присвячуємо пам’яті про Ольгу Кобилянську.
Вознюк В.А. Ольга Кобилянська/В.А.Вознюк; худож.-оформлювач О. М, Артеменко. – К.: Укрвидавполіграфія, 2012. – 152с. Ольга Кобилянська (1863-1942) – відома українська письменниця. Її творча спадщина велика і різноманітна: поезії в прозі, новели, оповідання, повісті, романи. Кобилянська однією з перших в українській літературі звернулася до теми рівноправ’я чоловіків і жінок, торкалася письменниця й теми «інтелігенція і народ», тому вона мала повне право сказати про себе: «Одна праця, одне перо та власне моє «я» зробили мене тим, чим я є, - робітницею свого народу». |
|
Кобилянська О.Ю. Земля: Повість, оповіданя / Худож.-оформлювач А.С.Ленчик. – Харків: Фоліо, 2008. – 351с. – (Укр. класика)
Ольга Кобилянська (1863-1942) – видатна письменниця-демократка, класик української літератури. Її творча спадщина велика і різноманітна: поезія в прозі, новели, оповідання, повісті, романи. |
|
Кобилянська, Ольга. Вибрані твори [Текст] / О. Кобилянська ; упоряд., вступ. ст. Ю.Б.Кузнецов. - К.: ІНТЕЛЕКТ-АРТ, 2008.
До книги увійшли романтична, схожа на легенду, повість видатної української письменниці «В неділю рано зілля копала...» та ряд оповідань. У повісті створено яскраві, глибоко психологічні образи, відображено старовинні звичаї гуцулів, незабутні картини карпатської природи. |
|
Ольга Кобилянська. Огрівай, сонце... / Упор. Ярослава Мельничук. – Чернівці: Вид. дім «Букрек», 2011. – 400с.
До збірки «Огрівай, сонце…» видатної української письменниці Ольги Кобилянської (1863—1942) увійшли як відомі («Юда», Лист засудженого жовніра до своєї жінки»), так і малознані, а то й зовсім невідомі сучасному читачеві твори малої прози 1915—1930-х рр. («Лісова мати», «Щира любов», Московський ґвер», «Путіфара», «Пресвятая Богородице, помилуй нас!», «Жарт», «Пімста» та ін.), а також автентична публіцистика міжвоєнного часу, мемуари, літературна критика й деякі німецькомовні переклади. |
|
Кобилянська Ольга. Аристократка: Оповідання, повісті. Основи 2001р. 699с.
|
|
Володимир Оксентійович Вознюк. Буковинські адреси Ольги Кобилянської. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – 276с.
|
|
Кобилянська Ольга. Людина: Повісті, оповідання. "Веселка" 2000р. - 350с., іл.
Повість „Людина” уперше в українській літературі підіймає проблему рівності чоловіків та жінок. В образі головної героїні Олени Ляуфер авторка втілює і свої власні риси:адже вона, як і її героїня, вважала, що жінки так само, як і чоловіки, мають право на освіту і на повагу у соціумі, що вони не повинні обмежувати своє життя вдалим заміжжям і домогосподарськими справами.
|
-
Публічна інформація
-
Громадський інформаційний простір